Асфіксія новонароджених
Асфіксія по суті не є захворюванням, а тільки симптомом, який викликається дуже різноманітними причинами. Розрізняють асфіксію природжену або внутрішньо матко в у, яка виникає внутрішньоутробно при порушенні припливу кисню до плода під час родів, і асфіксію придбану, яка появляється у дитини після народження внаслідок повної неможливості або утруднення легеневого дихання.
Причиною недостатнього припливу кисню до плода під час акту родів є різного роду порушення плацентарного кровообігу: передчасне відділення посліду, перекручування пуповини і т. д.
Природжена асфіксія може бути легка, так звана синя асфіксія, і більш тяжка — бліда асфіксія.
Синя асфіксія характеризується синюшним забарвленням шкіри, рідким диханням, сповільненням серцевих ударів при цілком задовільному тонусі мускулатури і нерізко зниженій рефлекторній збудливості.
Бліда асфіксія відрізняється різкою блідістю шкіри при значному ціанотичному забарвленні слизових губ; серцеві тони при ній дуже глухі і дуже сповільнені, але іноді в тяжких випадках пульс буває і прискорений. Тонус м'язів і всі рефлекси при цьому бувають знижені.
При синій асфіксії проміжки між дихальними рухами значно подовжені, але все ж дитина дише, а при блідій асфіксії буває цілковита відсутність дихання.
Придбана асфіксія характеризується синюхою і залежить від деяких природжених пороків серця, ателектазів легень, від природжених уражень центральної нервової системи, зокрема, дихального центра, внаслідок мозкових крововиливів. До закінчення родового акту плід в таких випадках не зазнає кисневого голодування, і нерідко дитина народжується без ознак асфіксії, але як тільки переріжуть пуповину, незабаром виявляється синюха.
Прогноз серйозний, особливо при блідій природженій асфіксії.
Лікування: відсисаний слизу із зіва і рота м'яким катетером з надітим на нього резиновим балоном; поперемінне холодні (15°) і гарячі (39°) ванни, штучне дихання (уникати способу Шульце), вдихання кисню, підшкірні ін'єкції кофеїну, лобеліну і камфорного масла. Необхідне пильне спостереження таких дітей з огляду на те, що припадки асфіксії можуть повторитися.
Склередема і склерема
Склередема — набряк підшкірної клітковини у слабих недоношених дітей з ослабленням серцевої діяльності, з низькою температурою. Появляється склередема на шкірі голінок, але може поширюватися й на руки; при натискуванні пальцем на уражені місця залишається ямка; шкіра бліда й глянсувата.
Склерема залежить від ущільнення жирової клітковини. Характеризується вона появою на ногах твердого блідого опуху, причому ямки при натискуванні не утворюються. Спостерігається склерема у недоношених дітей та при тяжких розладах живлення. Вона є поганою прогностичною ознакою. Лікування: гарячі ванни, зогрівання грілками, кофеїн всередину і під шкіру.
