Туберкульоз органів черевної порожнини
Туберкульоз кишечника спостерігається або при вторинному зараженні харкотинням, що містить палички (при туберкульозі легень), або при загальному генералізованому туберкульозі (гемгітогенне зараження). Але іноді відзначається і первинне зараження кишечника при попаданні в їжу продуктів, заражених туберкульозними паличками (молоко від хворих туберкульозних корів і забруднена туберкульозними бацилами їжа).
Патологоанатомічні зміни кишок зводяться до утворення туберкульозних виразок переважно в нижньому відділі тонких кишок, в ділянці пейєрових бляшок.
Під епітелієм розпиваються бугорки, які згодом зливаються разом, сирнисто перероджуються і, розпадаючись, утворюють виразку із зазубленими краями. Виразки можуть доходити до серозної оболонки, на якій спостерігається запалення і висипання бугорків; в дальшому відбувається склеювання і зрощення із сусідніми кишковими петлями. При сприятливому перебігу виразки можуть зарубцюватись, утворюючи перетяжки і звуження.
У ранньому віці захворювання може протікати безсимптомно під виглядом атрофії при відсутності поносів. У деяких випадках відзначаються поноси, іноді з домішкою крові; нерідко полос чергується із запорами. Різко порушується загальне живлення, І дії її часто гинуть від виснаження.
Брижові залози також можуть бути втягнені в процес, якщо по сусідству в черевній порожнині є вже туберкульозні ураження (туберкульоз кишок, очеревини). Але іноді спостерігається і самостійна форма туберкульозу брижових залоз, які на розтині виявляються у вигляді величезних пакетів (туберкульозний мезаденіт).
Сирниста перероджена залоза може розм'якшитись, утворюється абсцес, який прориває в порожнину очеревини або в кишку. Уражені залози іноді вдається виявити при пальпації живота.
У випадку нагноєння спостерігаються різкі болі, як при апендициті. При невеликому збільшенні залоз без нагноєння ніяких симптомів не відзначається, крім змін загального характеру, властивих туберкульозу, і позитивної реакції Пірке.
Туберкульозний перитоніт (запалення очеревини) спостерігається або як процес, що перейшов з кишкової стінки і брижових залоз, або ж як самостійне туберкульозне ураження очеревини при загальному зараженні туберкульозом.
Він може бути випітним (ексудативна форма), як і плеврит, причому в порожнині живота скупчується багато серозної рідини, і живіт сильно збільшується в об'ємі. Хвороба протікає порівняно благополучно і закінчується видужанням.
Друга форма перитоніту — ф і б р о з н а (продуктивна форма), коли на поверхні очеревини утворюється запалення, в результаті якого виникають спайки між кишками. Ці шайки утруднюють травлення і призводять до великого виснаження. Клінічно при цій формі на поверхні живота іноді вдається виявити нерівності, а в деяких випадках промацується ніби опух у вигляді тяжа, що йде поперек живота (сальник, що потовщився і скоротився).
Ця форма часто закінчується неблагополучно.
Нарешті, спостерігається ще третя форма — виразковий перитоніт — з утворенням виразок і калових фістул. Такий перитоніт завжди призводить до смерті.
