ЦИРОЗИ ПЕЧІНКИ
Кожне збільшення печінки, особливо із значним ущільненням її консистенції, вказує на патологічний стан. Печінка, збільшена в своїх розмірах і тверда, як уже зазначалося, буває внаслідок різного роду загальних інфекцій; у більшості випадків після видужання від основного захворювання приходить до норми й печінка. Але в деяких випадках печінка залишається на довгий час збільшеною і твердою, причому вона стає все твердішою, розміри її не зменшуються, а, навпаки, більшають. Звичайно збільшується в розмірах і селезінка, і консистенція її, як і печінки, стає щільною. В таких випадках говорять про цироз печінки, який анатомічно характеризується розростанням сполучної тканини.
Цироз печінки може розвинутися після перенесеної хвороби Боткіна; деякі автори виділяють навіть як окрему форму хвороби циротичну форму епідемічного гепатиту.
Нерідко цироз печінки буває у зв'язку з такими хронічними інфекціями, як малярія, туберкульоз і сифіліс.
Цироз печінки при природженому сифілісі зустрічається нерідко; виникає він через значне збільшення сполучної тканини печінки внаслідок дифузного запалення її з опуханням усього органу.
Клінічно такий цироз характеризується наявністю великої твердої печінки з одночасним збільшенням і селезінки, так само досить твердої. Сифілітичний цироз протікає звичайно без жовтяниці і асциту. Кінець хвороби здебільшого несприятливий.
Лікування специфічне як при сифілісі.
Атрофічний цироз печінки, що буває у дорослих на грунті хронічного алкоголізму, у дітей спостерігається рідко.
При цій формі цирозу печінка збільшена незначно, її звичайно важко промацати; консистенція її щільна, у деяких випадках промацується бугристість. Селезінка при промацуванні звичайно буває збільшеною. При такому цирозі нерідко буває асцит. Кі-нець несприятливий.
Гіпертрофічний цироз печінки буває у дітей частіше, ніж вищевказані форми цирозу.
Причиною гіпертрофічного цирозу, на думку деяких авторів, є запалення паренхіми печінки інфекційного походження, причому збудник цієї хвороби невідомий.
Клінічно хвороба проявляється значним збільшенням печінки з тривалою інтенсивною жовтяницею та з частими приступами гарячки; селезінка так само іноді досягає великих розмірів. Гіпертрофічний цироз печінки не призводить до застою у воротній вені й при ньому не буває асциту. Хвороба триває звичайно декілька років і закінчується смертю.
Слід сказати, що обидві ці форми цирозу — атрофічна і гіпертрофічна — по суті не різко відокремлені одна від одної; патологічний процес як при тій, так і при другій формі цирозу залежить від якоїсь, можливо, єдиної причини, що викликала пошкодження паренхіми печінки, після чого вже настають вторинні зміни в сполучній тканині, і між цими двома формами можуть бути й перехідні форми.
