Гіменолепідоз
При гіменолепідозі клінічне спостерігаються болі в животі, нерідко переймистого характеру, поноси із слизом, а іноді і з домішкою крові, втрата апетиту, нудота, блювання, падіння ваги, головні болі, слабість, дратливість, епілептиформні припадки. У дітей карликовий ціп'як буває частіше, ніж у дорослих, і хвороба у них протікає тяжче.
Діагноз усіх видів стрічкових черв'яків ставиться на підставі знаходження в калі яєць, а при теніїдозі та дифілоботріозі, крім того, при находженні в калі члеників глистів.
Лікування всіх видів стрічкових глистів. Дегельмінтизація хворих, уражених стрічковими глистами, провадиться екстрактом чоловічої папороті або гарбузовим насінням. Перед початком лікування треба зробити аналіз сечі. За один-два дні до лікування призначають поживну, легко засвоювану їжу (білий хліб, сухарі, бульйон, круп'яні супи, пюре, молоко, кефір, кисле молоко, сир, рідкі молочні каші, м'ясну парову котлету, відварену свіжу рибу, киселі, кофе, чай), дозволяється вживати цукор. Ввечері напередодні лікування замість вечері хворому дають склянку солодкого чаю або кофе з сухарем і призначають проносне (сольове) (диз. «Лікування аскаридозу»). Не слід давати рицинового масла. Ранком у день лікування ставлять клізму й натщесерце на протязі півгодини дають випити невеликими ковтками 1/2—1 склянку 1% прохолодного розчину двовуглекислої соди; після цього дають екстракт чоловічої папороті: старшим дітям, які вміють ковтати пілюлі, капсули та ін., краще давати в капсулах, а тим, що не вміють ковтати капсули, та маленьким дітям — з кашкою, з медом, з варенням (ЗО г); рекомендується приймати капсули або кашку з папороттю не відразу всю порцію, а частинами на протязі 30 хвилин, запиваючи '/2—1 склянкою 1% розчину соди.
Через 30 хвилин після останнього прийому ліків, якщо дитина приймає екстракт папороті з розчином соди, дають сольове проносне, а якщо папороть дитина приймала без розчину соди, то проносне дають через годину після останньої порції папороті. Через 1,5 — 2 години після приймання проносного дитина одержує легкий сніданок, незалежно від того, чи подіяло проносне, чи ні. Якщо через 3 години після приймання проносного нема випорожнення, то треба поставити клізму з теплої води (32—34°) з 2—3—4 склянок, залежно від віку дитини. Якщо паразит вийшов без головки, то треба поставити ще 1—3 клізми.
Якщо у дитини під час приймання папороті появилася нудота або блювання, то дитині треба надати цілковитого спокою, покласти грілки на підложечкову ділянку, дати м'ятних капель, ковтати кусочки льоду та ін. Через 15—20 хвилин після того, як припиниться блювання, продовжувати приймання папороті; якщо з блювотними масами вийшла частина ліків, то збільшувати призначену і приготовлену дозу їх не слід.
Іноді після приймання папороті буває падіння пульсу, втрата свідомості, судороги, зупинка дихання. В таких випадках рекомендуються грілки, гаряче питво, вдихання нашатирного спирту, серцеві препарати (кофеїн, кордіамін), а також адреналін або ефедрин; 1—2 дні після приймання папороті необхідно додержувати такої самої дієти, як і в дні підготовки до лікування.
Протипоказання до лікування папороттю: хвороби серця в період декомпенсації; хвороби печінки; виразкові ураження шлунково-кишкового тракту; гарячкові захворювання. Не слід призначати лікування дітям виснаженим та дітям з тяжкою анемією; в таких випадках слід спочатку провести загально зміцнююче лікування та лікування недокрів'я; дівчатам у період менструацій давати папороть не слід.
Якщо застосуванням папороті не вдалося вигнати стрічкових глистів з головкою, то через 2—3 місяці, коли будуть знову ознаки, наявності виходу члеників глистів, треба повторити лікування, При наявності карликових ціп'яків, у зв'язку з величезною кількістю їх, лікування проводять у три цикли з проміжками в 10—12 днів. Повторно курс лікування папороттю при гіменолепідозі можна проводити через 2—3 місяці.
Внаслідок безпосередньої заразливості калу хворого при гіменолепідозі його необхідно знешкодити крутим кип'ятком у такому відношенні: 2 частини води на 1 частину калу, перемішати й держати закритим не менше як годину, після чого його можна виливати у загальну вбиральню. Вигнаних стрічкових глистів при теніїдозі та при дифілоботріозі треба спалювати.
Лікування гарбузовим насінням. Коли є протипоказання до призначення папороті, теніїдози лікують гарбузовим насінням. За 2 дні до лікування дитині призначають дієту з овочів і фруктів (з метою зменшити кількість клітковини в ки-шечнику), щоденну клізму ранками і сольове проносне ввечері. Натщесерце ставлять клізму, незалежно від того, чи було в цей день випорожнення, чи ні. Сире гарбузове насіння обчищають від твердої шкурки, залишивши внутрішню зелену оболонку; кількість обчищеного насіння дають залежно від віку дитини: дітям до 3—4 років — 75 г, 5—7 років— 100, г, 8—10 років—150 г, 11—15 років — 200 г, 16 років і більше — 300 г. Обчищене насіння розтирають невеликими порціями в ступці; після останньої порції ступку промивають 50—60 мл води, яку зливають у тарілку з розтертим насінням; до цього додають, перемішуючи, 50—100 г меду або повидла. Одержану суміш дитина, лежачи в ліжку, приймає натщесерце невеликими порціями на протязі години. Через 4 години після приймання суміші дають проносне і через півгодини, незалежно від діяння кишечника, ставлять клізму, їсти дитині дозволяється після першого випорожнення, викликаного клізмою або проносним.
