УРАЖЕННЯ СЕРЦЯ ПРИ ХРОНІЧНИХ ІНФЕКЦІЯХ
Інфекції, що хронічно протікають, такі як туберкульоз, сифіліс, ревматизм, на початку хвороби або в деяких періодах свого загострення можуть спричиняти зміни в серці, схожі на ураження, які бувають при гострих інфекціях.
Але при цих інфекціях бувають і інші, більш характерні для кожної інфекції ураження серцево-судинного апарата.
При туберкульозі у дітей не спостерігається яких-не-будь особливих уражень у м'язі серця і в ендокарді.
У деяких випадках при туберкульозній інфекції буває уражений перикард; тоді на зовнішній поверхні серця та на серцевій сорочці розвивається запальний процес з утворенням серозно-геморагічного випоту, а іноді і з висипанням бугорків.
Розвиток перикардиту в таких випадках відбувається або шляхом переходу з сусідніх органів (легень, плеври, середостіння, ребер та ін.), або ж появу рідини в перикарді слід розглядати як алергічну реакцію при туберкульозному процесі в якому-небудь органі, подібно до серозного туберкульозного плевриту, без обов'язкового безпосереднього переходу з сусідніх органів. За частотою туберкульозний перикардит стоїть на другому місці після ревматичного перикардиту і спостерігається в 20% усіх випадків перикардитів різної етіології.
Клінічне початок перикардиту виявляється підвищенням температури, задишкою, іноді синюхою; під час вислухування спочатку можна вловити шум тертя перикарда, який зникає з появою випоту, поштовх серця починає промацуватися погано; тони серця слабнуть, серцева глухість збільшується симетрично в усіх напрямах. Іноді при великому ексудаті починається вип'ячування серцевої ділянки (так званий серцевий горб). Пульс стає дуже частим, маятникоподібним (ембркжардія).
Загальний стан дитини робиться дуже тяжким, вона худне, настає генералізація туберкульозного процесу, і дитина гине.
Бувають випадки і хронічного туберкульозного перикардиту, який має характер фіброзного процесу з наявністю часто такого самого на середостінні й плеврі (туберкульозний полісерозит). Кінцем туберкульозного перикардиту буває нерідко зрощення листків перикарда (злипливий перикардит).
При сифілісі ураження серця у дітей на відміну від дорослих зустрічаються значно рідше.
Що ж до сифілітичних аортитів незалежно від місця ураження аорти, то вони й за життя і на секції іноді виявляються навіть у грудних дітей. Для сифілітичного ураження аорти характерне ураження, середньої оболонки аорти (мезаортити), внаслідок чого нерідко при рентгенологічному дослідженні вдається відзначити явища аневризми аорти (розширення аорти).
При малярії звичайно не спостерігається органічних уражень серця; тільки у випадку тропічної малярії, що тяжко протікає, як і при всякій тяжкій інфекції, можна виявити явища міокардиту. Звичайно ж при малярії внаслідок значних змін у складі крові спостерігається тільки функціональний розлад серцевої діяльності.
