Харчування дітей віком понад рік

 



Суп як рідкий харчовий продукт залежно від віку дається в таких кількостях: у віці від 1 року до 3 років не більше 200— 250 мл, від 3 до 8 років — 300—350 мл, школярам — 350 -500 мл.
Слід привчати дітей пити маленькими ковтками, бо пиття одним духом («залпом») призводить до посилення діяння серцево-судинної системи.
Число годувань дітей віком понад рік — 4 рази на день.
Приймання їжі для здорових дітей в домашніх умовах на протязі дня слід розподіляти так: ранковий сніданок— 25—30%, обід —40—50%, полуденок — 10—15% і вечеря — 15— 20% добового раціону.
Для школярів при наявності в школах гарячих сніданків приймання їжі дещо змінюється: ранковий сніданок 15—20%, об 11 — 12-й годині дня другий сніданок—25% (шкільний сніданок), обід — 40% і вечеря — 20% добового раціону. Для складання денного меню користуються таблицями хімічного складу й калорійності різних продуктів (табл. 10).
Білкову їжу (м'ясо, рибу, бобові) треба давати дитині в ранкові й денні години; ввечері слід давати легку їжу; не можна давати дітям на вечерю м'ясо або рибу.
Маленьким дітям дається 75% білого хліба і 25% чорного, школярам — 50% білого і 50% чорного.
Не менше важливим є також забезпечення потреби дитини у вітамінах. Вони потрібні не тільки для того, щоб протидіяти розвитку в організмі різного роду авітамінозів, але також і для того, щоб протидіяти інфекційним захворюванням,
В цьому відношенні надзвичайно важлива роль вітаміну А, який дитина одержує з морквою, яйцями, молоком, вершковим маслом та з іншими продуктами.
Вітамін С дитина звичайно одержує в сирих фруктах і овочах та в їх соках.
Вітаміни групи В, які містяться в м'ясі, кефірі, сирі, в бобових рослинах та в крупах, так само необхідні, бо вони відіграють велику роль у діяльності нервової системи.
Вітамін Е необхідний для правильного кісткоутворення; він протидіє розвитку рахіту, дитина одержує його в жирах, яйцях та в інших тваринних продуктах.
Харчування дітей віком від 1 року до 3 років. Цей вік дитини характеризується тим, що у неї розвиваються зуби (молочні). Вона починає ходити, робиться більше рухливою. Тому для таких дітей потрібна така їжа, яка містить у собі грубіші продукти. Але через те, що весь жувальний апарат і функції травних органів у дитини ще недосить розвинені, їжу треба давати в такій обробці, яка відповідала б цьому віку (у подрібненому і протертому вигляді).
Набір продуктів для харчування дітей віком від 1 року до З років може бути досить різноманітний, але молоко має складати ще значну частину їжі — від 500 до 600 г; його можна давати частково у вигляді кефіру, кислого молока, сиру. Дають всякі каші (манна, рисова, пшоняна, гречана) запіканки. Супи можна давати м'ясні й овочеві, заправлені крупами й овочами. Дитині можна давати м'ясо, рибу не більше одного разу на день у рубленому й протертому вигляді (фрикадельки, котлети, м'ясне пюре), яйця, не більше одного через день. Дають картопляне пюре. Овочі треба давати в подрібненому вигляді (вінегрети, пюре); при кулінарній обробці не Можна овочів довго держати на плиті, бо при цьому втрачається) значна кількість вітаміну С. Фрукти дітям дають сирими і у вигляді компотів, мусів, киселів. Хліб вживається білий, сірий і чорний; бутерброди з маслом, повидло; можна давати кофе з молоком; із солодощів — цукор, варення, повидло, мед, мармелад.
Дитину слід привчати до охайності, вона сама повинна кори* ступитися ложкою, одягати фартух; мити перед їдою руки.
Харчування дітей від 3 до 7 років (дошкільний вік). У цьому віці зубний апарат і акт жування розвиваються цілком, так що дитина може вживати тверду їжу. Білкову норму (близько З—4 г на 1 кг ваги) треба забезпечити цілком. Навики у дітей цього віку розвиваються достатньою мірою, так що діти можуть самостійно справлятися, з їдою і сидіти за столом разом з дорослими. Дуже важливий хороший догляд за порожниною рота та за зубами (дитина повинна користуватися зубною щіткою). Молока і молочних продуктів дитина мусить вживати близько 500 г на день; до дієти можна включити більшу кількість м'яса і яєць; їжу можна протирати і подрібнювати менш старанно, ніж для дітей попередньої групи. Дають хліб білий, сірий і чорний; з на поїв — рідкий чай, кофе; із солодощів — цукор, варення, мед, мармелад. У великій кількості рекомендуються фрукти і овочі, бобові рослини, капуста, салата, шпинат, каші, киселі, компоти. Харчування дітей від 7 до 15 років (шкільний вік), їжа школяра значною мірою наближається до їжі дорослої людини. Молока і молочних продуктів школяр повинен вживати не менш як 500 г на день, м'ясо — один раз на день. Повноцінні білки слід давати в достатній кількості, їжа має бути змішаного характеру (м'ясо, овочі, фрукти), гаряча — не менш як 2 рази на день.
Дітям усіх віків забороняються подразні речовини — перець; гірчиця. Вина й пива зовсім не можна давати дітям, їжа дитини має бути свіжою, добре й смачно приготовленою, досить різноманітною, подавати її треба гарячою.
В СРСР великого значення набуло громадське харчування. До нього належить харчування дитини раннього віку в яслах, далі докори, який дитина одержує з молочних кухонь, в консультаціях і повне харчування, яке дитина одержує в добових яслах. Влітку харчування організовано в літніх таборах та в дитячих колоніях. Крім того, існують спеціальні дитячі дієтетичні їдальні, харчування на оздоровчих дитячих майданчиках, куди направляють дітей з трохи ослабленим здоров'ям. Широкий розвиток дитячого громадського харчування має величезне значення для оздоровлення дитячого населення і відіграє велику роль у зниженні дитячої захворюваності й смертності. В організації харчування дитини велику роль відіграє обстановка, в якій відбувається процес годування.
Згідно з вченням І. П. Павлова, велике значення для правильного травлення і засвоєння їжі має регулярність годування, коли травний апарат своєчасно одержує подразнення певної інтенсивності від того чи іншого роду їжі.
Як показали роботи І. П. Павлова та його учнів, на виділення найбільш сильного, так званого «запального» соку виявляє подразне діяння вся обстановка і вигляд їжі.
У грудної дитини, коли настає час годування, уже один вигляд розкритої груді матері викликає виділення цього соку.
У тих дітей, які одержують яку-небудь молочну суміш або прикорм, вигляд пляшечки білого кольору і червоного киселю здатний викликати виділення запального соку. Для правильного функціонування травних залоз грудної дитини склад їжі повинен відповідати здатності цих залоз перетравлювати її.
Грудне молоко матері, а далі й коров'яче молоко менш за все вимагають напруження роботи травних залоз. Молоко і в усьому дальшому житті дитини залишається одним з найважливіших продуктів харчування.
Для дітей більш старшого віку при організації харчування, будь то в домашній обстановці чи в дитячому колективі, необхідно, щоб їжа була різноманітна і смачно приготовлена.
Процес їди повинен проходити в спокійній обстановці; велике значення має збудження апетиту і вигляд обіднього стола.
У дитячих колективах дітей привчають накривати на стіл,, для чого призначають дежурних по столу. Для збудження апетиту дітям можна давати не дуже гострі закуски: редис, салат із зелені і овочі. Все це значною мірою допомагає виділенню у них більш активного шлункового соку. Треба, щоб під час обіду дальшу страву подавали своєчасно, без великих проміжків, в, противному разі увага дитини починає зосереджуватися на чому-небудь іншому, і у неї пропадає апетит до дальшої їди.