Профілактика туберкульозу
Для профілактики туберкульозу у дітей велике значення мають широкі оздоровчі заходи, які мають бути проведені в цих дитячих установах, починаючи від ясел і кінчаючи школами. Правильна організація харчування в цих установах, правильний режим дня з тривалим перебуванням дитини на повітрі, організація спеціальних лісних шкіл або класів для кволих дітей — усе це є важливими заходами для суспільної боротьби з туберкульозом у дітей.
Туберкульозні диспансери, поліклініки, консультації для грудних дітей є установами, де, поряд з поданням допомоги захворілим", має бути зосереджено головне керівництво режимом дитини в яслах, в школі, в домашньому побуті.
Організація ясел, дитячих садків, майданчиків і громадського харчування дітей, широкий розвиток фізкультури і спорту (лижі, ковзани та ін.) відіграють величезну роль в оздоровленні дітей і є основними заходами громадської профілактики туберкульозу у дітей і дорослих.
Не треба забувати і про такі заходи профілактики, як оберігання дитини від зараження оточуючими туберкульозними хворими. В ряді випадків доцільно тимчасово ізолювати дитину під сім'ї (під час найбільш активного процесу у матері або оточуючих) .
Основною установою для боротьби з туберкульозом є тубдиспансер, а для дітей — його дитяче відділення.
У завдання тубдиспансеру входить не тільки надання допомоги захворілому, але й проведення ряду соціально-профілактичних заходів (раннє виявлення туберкульозу, санітарно-освітня робота в установах і сім'ях та ін.). Тубдиспансер у своїй системі має і ряд допоміжних дитячих установ (денний санаторій, майданчик і нічний санаторій).
Щоб уберегти дитину від загострення туберкульозного процесу дуже важливо вжити заходів проти зараження її » ранньому віці (до 3 років) такими інфекціями, як кір, коклюш, запалення легень, після яких іноді відбувається активізація туберкульозного процесу і розвиток тяжких форм туберкульозу (міліарний туберкульоз, туберкульозний менінгіт).
Специфічна профілактика. Починаючи з 1921 р., у Франції почали проводити запобіжні щеплення проти туберкульозу за Кальметтом. Суть їх полягає в тому, що дітям, переважно наро-дженим від туберкульозних матерів, у перші 10 дні» життя дають 3 рази (на 3-й, 5-й і 7-й або 4-й, 6-й, 8-й день життя) через рот вакцину, що являє собою ослаблену і змінену шляхом спеціального вирощування культуру туберкульозних паличок. Культура ця має назву ВСО (БЦЖ) на ім'я двох авторів Кальметта і Герена, які виробили її і запропонували для вакцинації (бацила Кальметта-Герена). За один раз вводиться по 400 000 000 бацил БЦЖ в ложечці зцідженого грудного молока.
Вакцинації підлягають усі новонароджені в родильних будинках, які не мають протипоказань до проведення щеплень. Протипоказання до давання вакцини такі: 1) підвищення температури понад 37,5°; 2) стійке зригування; 3) виражені диспептичні розлади; 4) захворювання, що впливають на загальний стан дитини (різко виражені шкірні абсцеси,, флегмони, отит, грип, запалення легень та ін.).
Спостереження показали нешкідливість і ефективність цих щеплень; так, наприклад, за даними, одержаними в деяких містах СРСР, загальна смертність дітей, народжених від туберкульозних матерів, а також із бацилярних родин, що були піддані вакцинації, менша, ніж не щеплених, принаймні в два рази, а за деякими даними, і в три-чотири рази. У зв'язку з тим, що шляхом щеплення набувається підносний імунітет, то застосування вакцини Г5ЦЖ ні в якій мірі не зменшує необхідносте застосування загальних заходів Профілактики туберкульозу.
Необхідно також мати на увазі, що і це її відносний імунітет настає у щеплених не раніше ніж через п'ять-шість тижнів від моменту щеплення, а до цього часу дітей треба з усією старанністю оберігати ВІД масового зараження туберкульозною паличкою,
У зв'язку з тим, що після специфічної вакцинації за Кальметтом набувається лише тимчасовий імунітет щодо туберкульозу, тенор, згідно з інструкції Міністерства охорони здоров'я, має проводитись ревакцинація дітей усякого віку. Перша ревакцинація проводиться у віці від І року до 3 років, друга -у віці 4—7 років, третя — у віці 8—12 років і четверта — після ІЗ років.
Ревакцинації підлягають .пише здорові діти і підлітки, у яких туберкулінові проби дають негативний результат і в яких шляхом старанного клінічного обслідування із застосуванням рентгеноскопії встановлена відсутність туберкульозних або підозрілих па туберкульоз уражені). Діти з туберкульозних сімей, у яких не виявляється ніяких ознак туберкульозу до проведення ревакцинації, манні, бути ізольовані з навколишнього середовища на місяць до вакцинації і 1,5 місяця після вакцинації. Діти, які з яких-небудь причин не вакциновані в період новонародженості в родильному будинку, мають бути вакциновані в консультації або поліклініці протягом перших двох місяців життя.
Вакцинація дітей раннього і дошкільного віку проводиться через рот або нашкірним методом шляхом скарифікації, а школярів і підлітків — тільки нашкірним методом спеціально приго-товленою вакциною.
