Хвороби пупка
Пуповина складається з двох пупкових артерій, пупкової вени та із залишків жовткового ходу і сечового ходу, замкнених в ембріональну тканину (вартонові драглі). Пупкову рану не слід часто перев'язувати, а тільки при забрудненні пов'язки. На 7— 10-й день вона відпадає, а ранку змазують йодом або 1% спиртовим (70°) розчином червоного стрептоциду. При кровотечах з пупка ранку змазують 5% розчином ляпісу, а при тривкій кровотечі роблять підшкірні ін'єкції дифтерійної сироватки (10 мл). При невеликому виділенні з пупка після відпадіння пуповини застосовують щоденні змазування 70° спиртом. Коли є виразка на дні пупкової ранки, щодня роблять перев'язки і змазують 70° спиртом з 1% червоного стрептоциду.
Інфекція пупка. Джерелом інфекції пупка до відпадіння пуповини можуть бути забруднені навколоплідні води.
Після того як відпаде пуповина, інфікування пупкової рани може статися під час перев'язування пупка нестерильним матеріалом, через забруднені руки персоналу або під час купання через воду. Ось чому не рекомендується купати дитину до відпадіння пуповини.
При слабій інфекції може тільки сповільнитися загоювання пупкової ранки та зробитись постійне виділення з пупка серозної, злегка каламутної рідини («мокнучий пупок»). Від постійного подразнення при «мокнучому пупку» можуть розростися грануляції і утворитися так званий гриб пупка — підвищення над дном пупкової ямки величиною з горошину. Якщо ці грануляції сидять на тонкій ніжці, то їх перев'язують стерильною шовковинкою, і через деякий час вони відмирають. Коли грануляції заповнюють дно пупкової ямки, то їх обережно припікають паличкою ляпісу, не зачіпаючи країв шкіри.
В результаті більш тяжкої інфекції пупка може утворитися гнійна виразка пупка, що довго не загоюється, при запаленні оточуючої шкіри навколо пупкової ранки — о м ф а л і т, а якщо процес пошириться в глибину підшкірної клітковини, то утворюється флегмона пупка. У слабих і виснажених дітей може зробитися і змертвіння ураженої ділянки і утворитися гангрена пупка.
При переході гнійного процесу з пуповини і з пупкової ранки на пупкові судини в перші дні після народження може розвинутися загальний сепсис.
При попаданні на пупкову ранку дифтерійної палички дитина може захворіти на дифтерію пупка, при попаданні в пупкову ранку спор стовбняка новонароджена дитина може захворіти на стовбняк.
Профілактика і лікування захворювань пупк а. При кожній перев'язці пупкової ранки необхідно додержуватися якнайбільшої чистоти рук та перев’язочного матеріалу. В перші дні після відпадіння пуповини ванну слід робити тільки, з перевареної води.
При захворюваннях пупка накладають стерильну пов'язку; при флегмоні показано розріз її і лікування дитини пеніциліном.
Пупкові грижі в грудному віці зустрічаються часто; вони залежать від слабого розвитку м'язового кільця та підшкірної клітковини в ділянці пупкового отвору і найчастіше вони спостерігаються у ослаблених і недоношених дітей. При здутті живота, при крику й кашлі дитини очеревина й шкіра вип'ячуються і робиться грижовий мішок, наповнений кишковими петлями. Звичайно грижа легко вправляється. Защемлення буває рідко. Від справжньої пупкової грижі слід відрізняти так званий шкірний пупок при добре закритому пупковому отворі; шкірний пупок утворюється внаслідок наявності зайвого відрізку шкіри в ділянці пупкового кільця. Пупкова грижа звичайно проходить до 1 —'2 років, коли дитина зміцніє, і ніякого оперативного втручання не вимагає.
Для скорішої ліквідації пупкової грижі рекомендується викладати дитину щодня на живіт. Накладати липкий пластир, особливо в перші 2—3 тижні життя, не рекомендується, бо під пастирем ніжна шкіра навколо пупка подразнюється і мокне.
