ТЕНІЇДОЗИ



Ціп'як бичачий, колишня назва якого Taenia saginata, і ціп'як свинячий — стрічкові черв'яки, які паразитують у тонких кишках людини. Довжина бичачого ціп'яка 4—10 м. довжина свинячого— 1,5—2 м.
Личинка бичачого ціп'яка (фіна) паразитує в м'язах крупного рогатого скота; личинка свинячого ціп'яка — в органах і м'язах свині, але може також паразитувати в усіх органах і тканинах людини (частіше в мозку, в оці, в підшкірній клітковині). Зрілі членики, набиті яйцями, відриваються від тіла ціп'яків і виділяються з калом. Членики бичачого ціп'яка можуть, крім того, самостійно виповзати із заднього проходу.
Рогатий скот і свині, проковтуючи яйця або членики ціп'яків (з травою, водою), заражаються фінами. Якщо яйця свинячого ціп'яка, попадуть у шлунок людини (із забруднених овочей, з водою та ін.), то вони можуть спричинити фіноз (цистицеркоз) людини. Заразитися цистицеркозом можна і внутрішнім шляхом від носія свинячого ціп'яка у випадках, коли яйця ціп'яка попадають у шлунок з кишечника (при блюванні, нудоті); людина заражається глистами, вживаючи в їжу сире, погано проварене фінозне м'ясо рогатого скота й свиней. Попавши з м'ясом у кишечник людини, фіни виростають там через 2—3 місяці в, ціп'яків.
Клінічна картина захворювання теніїдозом протікає при явищах з боку шлунково-кишкового тракту та нервової системи, перелічених вище при описуванні інших кишкових гельмінтозів.