Туберкульоз плеври
При туберкульозі легень часто спостерігаються і ураження плеври: фібринозні накладення на плеврі, плевральні зрощення відзначаються майже при всякому хронічному туберкульозі легень, що довго триває.
Сухі плеврити дуже часто не діагностуються. Іноді при генералізованому процесі на плеврі при розтині можна помітити висипання бугорків. В інших випадках спостерігається ексуда-тивна форма плевриту, причому ексудат буває або серозний (частіше), або серозно-фібринозний.
Необхідно відзначити, що величезна більшість серозних плевритів є хворобою туберкульозного походження. Тому практично кожний випадок серозного плевриту, що іноді з'являється несподівано, треба розглядати як сигнал, що вказує на наявність активного туберкульозу у дитини. В ексудаті при старанно проведеному дослідженні знаходять нерідко і туберкульозні палички, а шляхом щеплень на морських свинках у великому проценті випадків удається встановити туберкульоз.
Утворення серозного ексудату вважають серйозним сигналом, що свідчить про тяжкий спалах, як результат гематогенної інфекції з якого-небудь туберкульозного вогнища в організмі.
Серозний плеврит у деяких випадках характеризується поступовим початком хвороби: стомлюваністю, відсутністю апетиту, гарячкою, болями в боці. Але звичайно відзначається гострий початок хвороби: у дитини, перед тим нібито цілком здорової, температура підвищується до 40°. При достатньому скупченні ексудату шляхом фізичних методів дослідження (перкусія і аускультація) виявляється притуплення й ослаблення дихання на ураженій стороні, а при великому скупченні ексудату — зміщення сусідніх органів. У сумнівних випадках плевральна пункція вирішує справу.
Перебіг серозного плевриту здебільшого сприятливий, хвороба триває 3—6 тижнів і закінчується видужанням, але згодом у дітей, що перехворіли на серозний плеврит, можуть виявитись симптоми туберкульозної інфекції, що розвивається.
