ТУБЕРКУЛЬОЗ


ТУБЕРКУЛЬОЗ
Ще в кінці минулого століття туберкульоз у дітей вважали хворобою, Ідо рідко спостерігається. Усі праці того часу з питань туберкульозу були присвячені переважно вивченню його у дорослих; о дітях говорилося побіжно. Згодом з'ясувалось, що туберкульоз починається в дитячому віці. Звідси зрозуміло, що вивчення туберкульозу у дітей має вирішальне значення для планомірної профілактики і боротьби туберкульозом.
КЛІНІЧНІ ФОРМИ ТУБЕРКУЛЬОЗУ У ДІТЕЙ Первинний комплекс
Первинним комплексом називають сумісне ураження легені у вигляді первинного туберкульозного вогнища (первинний афект), від якого уражаються регіонарні лімфатичні вузли. Первинний афект є ексудативно-запальним фокусом у тканині легені. Такі туберкульозні вогнища в легенях бувають одиничними і тільки в 4—5% множинними.
Туберкульоз лімфатичних вузлів кореня легені (бронхіальних залоз). Туберкульозний бронхаденіт
Як було вже вказано вище, туберкульозна інфекція з первинного вогнища по лімфатичних шляхах поширюється на ближчі лімфатичні вузли кореня легені і викликає захворювання — туберкульозний бронхоаденіт. Бронхоаденіти, залежно від інтенсивності туберкульозного процесу в лімфатичних вузлах і масивності ураження, можуть бути відмінними і щодо своїх клінічних проявів.
Хронічна туберкульозна інтоксикація
У дитини, вже інфікованої туберкульозом, іноді протягом довгого часу не з'являється ніяких симптомів хвороби; лише позитивна реакція Пірке вказує на туберкульозну інфекцію організму. Така дитина спочатку нічим не відрізняється від здорових дітей, але згодом у неї з'являються перші ознаки захворювання, що виражаються більшими чи меншими розладами загального характеру: дитина починає худнути, втрачає апетит, з'являється стомлюваність, часом без видимих причин підвищується температура; іноді дитина покашлює.
Інфільтративний туберкульоз легень
Під цією назвою останнім часом відзначають два види туберкульозного ураження: 1) легеневі інфільтрування і 2) легеневі інфільтрати. Легеневі і гілюсно - легеневі інфільтрування є перифокальним запаленням навколо первинного туберкульозного вогнища в легенях або лімфатичного вузла кореня легені подібно до реактивного запалення.
Гостра казеозна пневмонія
Гостра казеозна пневмонія розвивається внаслідок прориву великого інфільтрату або розм'якшеної залози у великий бронх або в течію кровообігу. Клінічні явища ті ж самі, що й при крупозній пневмонії: швидкий початок, висока температура, притуплення в тій чи іншій ділянці легені, кашель з харкотинням, в якому виявляються туберкульозні палички.
Хронічна казеозна пневмонія
Хронічна казеозна пневмонія розвивається поступово: довгий час температура залишається нормальною, іноді буває незначний кашель. Процес починається звичайно з казеозно перероджених бронхіальних залоз, звідки ураження поширюється по сусідству на тканину легені. При дослідженні легень звичайно знаходять притуплення, частіше в корені легень, іноді і в нижній частці.
Туберкульоз плеври
При туберкульозі легень часто спостерігаються і ураження плеври: фібринозні накладення на плеврі, плевральні зрощення відзначаються майже при всякому хронічному туберкульозі легень, що довго триває. Сухі плеврити дуже часто не діагностуються. Іноді при генералізованому процесі на плеврі при розтині можна помітити висипання бугорків.
Туберкульоз гортані
Туберкульоз гортані спостерігається у дітей дуже рідко і є вторинним захворюванням при тривалому перебігу туберкульозу легень, особливо кавернозного характеру. Симптоми ураження гортані: біль при ковтанні, хриплість голосу , болісний кашель, дифузна червоність і припухлість навколо одної або декількох маленьких виразок або навколо декількох бугорків, виявлюваних при спеціальному дослідженні гортані.
Туберкульоз периферичних лімфатичних вузлів
Про зміну лімфатичних вузлів при туберкульозній інтоксикації вже було сказано вище: це не є власне туберкульоз залоз, а лише один з симптомів туберкульозного захворювання. Однак у деяких випадках буває значне ураження лімфатичних залоз туберкульозного характеру, яке вже є локалізованим процесом. Найчастіше уражаються шийні залози, але іноді й пахові, і пахвові.
Туберкульоз органів черевної порожнини
Туберкульоз кишечника спостерігається або при вторинному зараженні харкотинням, що містить палички (при туберкульозі легень), або при загальному генералізованому туберкульозі (гемгітогенне зараження). Але іноді відзначається і первинне зараження кишечника при попаданні в їжу продуктів, заражених туберкульозними паличками (молоко від хворих туберкульозних корів і забруднена туберкульозними бацилами їжа).
Туберкульоз нирок, печінки і селезінки
Туберкульоз нирок у дітей порівняно з дорослими є рідкою хворобою. Туберкульозне ураження нирок характеризується появою гною в сечі; піурія звичайно тягнеться дуже довго; при звичайному дослідженні сечі часто не знаходять ніяких мікробів, але при старанному дослідженні вдається виявити туберкульозні палички, а іноді можна встановити туберкульозний характер захворювання шляхом щеплень сечі хворих тваринам (морським свинкам).
Туберкульоз кісток і суглобів
Туберкульоз кісток і суглобів — нерідке захворювання в дитячому віці, що виникає вторинно шляхом заносу туберкульозних паличок з первинного вогнища через кров. Можуть бути уражені найрізноманітніші кістки й суглоби. Патологоанатомічне ураження зводиться до появи бугорків у кістці, в місцях розгалужень артерій (поблизу епіфізів); згодом відбувається казеоз кісткової тканини, утворюються кісткові каверни, секвестри.
Туберкульоз шкіри
Туберкульозні ураження шкіри в дитячому віці іноді е першими симптомами туберкульозної інфекції. 1. Так звані туберкуліди, після яких звичайно досить швидко виявляються і локальні ураження того чи іншого органу, є ніби шкірною реакцією на прихований туберкульозний процес. Вони мають величезне діагностичне значення.
Туберкульоз слизових оболонок
Із захворювань видимих слизових оболонок при туберкульозі найчастіше спостерігаються ураження кон'юнктиви ока. Це так звані фліктени — вузлики, розташовані переважно біля краю рогівки, що супроводяться загальним кон'юнктивітом із світлобоязню і сльозотечею. Такий же інфільтрат, як на кон'юнктиві, може бути на самій рогівці, після чого часто залишається її помутніння.
Генералізовані форми туберкульозу
Загальний міліарний туберкульоз. Генералізація туберкульозного процесу (його швидке поширення по багатьох органах) характерна для дитячого і особливо раннього віку. Іноді ще з самого початку розвитку туберкульозної інфекції організм дитини не справляється з нею, інфекція не локалізується в якому-небудь одному місці, а відбувається висипання бугорків у багатьох органах, і дитина гине від загального туберкульозного процесу.
Діагностика туберкульозу у дітей
У діагностиці туберкульозу у дітей велике значення мав анамнез: виявлення туберкульозу у батьків, особливо у матері. Важливо також з'ясувати, чи не було у дитини контакту, хоча б і нетривалого, із знайомими або родичами, що хворіють на активний туберкульоз. Для підтвердження діагнозу, згідно з вищеописаними клінічними симптомами того чи іншого ураження, вдаються до рентгенодіагностики, дослідження сечі, калу на туберкульозні палички; мають бути також пророблені специфічні шкірні реакції на ту-беркульоз (реакція Пірке, Манту).
Профілактика туберкульозу
Для профілактики туберкульозу у дітей велике значення мають широкі оздоровчі заходи, які мають бути проведені в цих дитячих установах, починаючи від ясел і кінчаючи школами. Правильна організація харчування в цих установах, правильний режим дня з тривалим перебуванням дитини на повітрі, організація спеціальних лісних шкіл або класів для кволих дітей — усе це є важливими заходами для суспільної боротьби з туберкульозом у дітей.
Лікування туберкульозу
Не всі форми дитячого туберкульозу потребують обов'язкового лікування в закритих установах; значну масу дітей з туберкульозом (хронічна туберкульозна інтоксикація, деякі ураження шкіри і кісток) можна лікувати в диспансерах, дитячих амбулаторіях і консультаціях. Періодичному оглядові в диспансерах, вміщенню в лісні школи, денні санаторії підлягають діти з різко вираженою хронічною туберкульозною інтоксикацією.