Вигодовування грудної дитини
Грудне вигодовування. У Радянському Союзі величезна більшість жінок як у містах, так і в селах годує дітей груддю. За даними московських консультацій, близько 92% жінок перші місяці після народження дитини годували дітей або тільки груддю, або при недостатній кількості молока давали докори, не припиняючи в той же час годування груддю. Це має велике значення, бо смертність серед дітей,, вигодовуваних груддю, у 8 разів менша, ніж серед тих дітей, яких вигодовують штучно.
Дослідження жіночого молока і молока різних тварин показало, що в жіночому молоці більш жиру й молочного цукру і значно менше білка й солей. Крім кількісної різниці, існує й якісна: у коров'ячому молоці багато казеїну, а в жіночому значно більше альбуміну. Велика кількість білка й солей в коров'ячому молоці необхідна для швидкого росту теляти, а для дитини така кількість білка є тільки непотрібним навантаженням. Кількість ферментів, і вітамінів у молоці різних тварин так само, здається, неоднакова. При мікроскопічному дослідженні в жіночому молоці знаходять жирові кульки різної величини та поодинокі лейкоцити. Величина кульок не має значення для якості грудного молока. Взагалі слід пам'ятати, що поганого жіночого молока не буває майже ніколи і для дитини нема кращої їжі, ніж молоко матері. Молоко деяких жінок містить невелику кількість жиру, але цей недолік компенсується більшою кількістю висисуваного молока, і діти в таких випадках все ж таки розвиваються добре. Недостатню кількість жиру й білка можна до деякої міри компенсувати, призначивши матері додаткове харчування.
Перші 2—3 дні після родів з грудної залози виділяється жовтувата рідина (молозиво) з великим вмістом білка, жирових кульок та з невеликою кількістю круглуватих клітин з каплями жиру (молозивні тільця) (рис. 11). Кожна мати може й повинна годувати дитину груддю." Нова вагітність, що настала, не служить показанням до відлучення від груді; величезна більшість жінок до шостого місяця вагітності може й повинна годувати дітей груддю.
При гострих захворюваннях матері (запалення легень, тифи, післяродовий сепсис, цинга та ін.) можна продовжувати годувати груддю При тяжкій формі захворювання матері проводиться змішане годування дитини. При грипі, ангіні та при інших заразних захворюваннях мати повинна закривати ніс і рот марлею, під час годування одягати чистий халат і старанно мити руки, щоб не заразити дитину. Якщо мати хвора на скарлатину, дифтерію або бешиху, то молоко її зціджують, стерилізують і .дають дитині. При грудниці цілком можливо годувати дитину як здоровою, так і хворою груддю; при утворенні абсцесів розріз роблять якомога далі від соска, радіальне, щоб не перерізати молочних ходів. Якщо у матері закрита форма туберкульозу, то годування груддю дозволяється, але при цьому треба додержуватися запобіжних заходів (закривати ніс і рот хусткою, не цілувати дитину, тощо).
При відкритій формі туберкульозу з високою температурою та з наявністю в
харкотинні туберкульозних паличок годування груддю не допускається. При наявності у матері сифілісу, годування дитини груддю дозволяється навіть і в тому випадку, коли у дитини нема ознак сифілісу, бо в таких випадках дитина хвора .прихованою формою сифілісу. Коли мати захворіла сифілісом :після народження дитини, то вона може годувати дитину тільки зцідженим та прокип'яченим своїм молоком. Не дозволяється годувати груддю дитину при тяжких психічних захворюваннях матері.
Перешкодою для годування груддю дитини бувають глибокі тріщини сосків, плоскі і вдавлені соски, а також нагрубання грудної залози. В усіх цих випадках рекомендується годувати через накладку. Щоб запобігти тріщинам, слід під час вагітності обмивати соски розведеним спиртом або горілкою. Тріщини, які вже утворилися, слід замазувати 5% розчином ляпісу або пеніциліновою маззю (не слід змазувати весь сосок), а потім при-кладати вісмутову мазь. В останній час тріщини сосків лікують кварцовою лампою. При нагрубанні грудної залози застосовують масаж.
Перешкоди для годування бувають і з боку дитини. Ці перешкоди такі: 1) недоношеність і природжена слабість; 2) заяча губа і вовча паща; 3) нежить; 4) пліснявка і стоматити; 5) запалення легень; 6) тяжкі загальні хвороби (енцефаліт, дизентерія в тяжкій формі, пієліт у тяжкій формі та ін.); 7) невропатія.
При заячій губі і вовчій пащі дитина звичайно не бере груді; її годують у положенні на боку зцідженим молоком, причому гумову соску вводять майже до самої стінки глотки. При задовільному загальному живленні дитини їй якнайшвидше роблять операцію — зашивають заячу губу. Перші 3—4 дні після операції дитину годують з ложечки або через піпетку, щоб не розійшлися шви. Щоб дитина не кричала, їй призначають 4% розчин бромистого натрію по 1 чайній ложці 3 рази на день. Через тиждень після зняття швів дитину можна обережно прикладати до груді. Якщо шви розійдуться, то повторну операцію можна розпочинати тільки через декілька місяців. Операцію вовчої пащі роблять тільки тоді, коли дитині мине 4—7 років.
При наявності у дитини нежитю їй обережно прочищають ніс тоненьким ватним джгутиком без сірника, змазаним вазеліном або вазеліновим маслом. Крім того, застосовують 1% розчин протарголу по 2 каплі в кожну ніздрю 3 рази на день або розчин адреналіну 1 : 10 000 у тій самій дозі. При сухих корках в ніс впускають прокип'ячене вазелінове масло. При запаленні легень та при інших тяжких хворобах дитину годують маленькими порціями зцідженого грудного молока з пляшечки, з ложечки або через зонд.
Мати, яка годує дитину груддю, може їсти все, що хоче. Забороняються спиртні напої (пиво, вино) і куріння. Корисно під час вагітності, в родильному будинку і під час лактації їсти фрукти, овочі і приймати аскорбінову кислоту (по 0,3—0,5 на день). Дуже корисно для матері-годувальниці тривале перебування на свіжому повітрі, влітку — купання в річці. Взагалі часте обмивання тіла, грудей і миття рук має величезне значення для запобігання грудниці. Спати матері треба 8 годин.
Хоч і доведено, що дуже багато ліків переходить у молоко, але цей перехід буває в такій незначній кількості, що матері можна сміло дозволити приймати майже всі ліки (залізо, миш'як, всередину і під шкіру і т. д.), за винятком наркотичних (опій, морфін тощо). При сильних болях матері дозволяються ін'єкції пантопону, морфіну та ін. з тим, проте, щоб вона зцідила молоко через 3 години після ін'єкції і почала знову годувати дитину не раніше, ніж через 6 годин.
Для того, щоб у матері було досить молока, вона повинна випивати на протязі дня близько 2 л рідини (молоко, суп, чай, вода) і обов'язково стежити за тим, щоб дитина цілком відсисала молоко з грудної залози. Тепер ще невідомі які-небудь лікарські, речовини, які могли б посилити лактацію. Іноді з цією метою застосовують освітлення залози кварцовою лампою, вживання вітаміну А по 10—15 капель 2 рази на день.
У нервових жінок іноді спостерігається витікання молока з груді в проміжках між годуваннями. Крім загального зміцнюючого лікування, необхідно з допомогою пов'язки надавати груді трохи піднятого положення, масирувати ділянку сосків, обтирати груді кімнатною водою і освітлювати їх кварцовою лампою. Коли грудь матері туга, а дитина квола, треба перед годуванням помасирувати грудь і зцідити трохи молока, після чого прикласти дитину до груді. У нервових матерів кількість молока іноді меншає під впливом психічних травм. Необхідно в таких випадках заспокоїти матір, і тоді знову з'являється молоко. Іноді нервові матері скаржаться на різкий біль в груді під час году-вання (мастодинія). Препарати брому і освітлення грудних залоз. кварцовою лампою (15 сеансів через день) іноді дають хороші результати.
Звичайно через 6—12 годин після родів у жінки нагрубають грудні залози і починає відділятися молозиво. Тому-то вже через 6—12 годин дитину треба прикладати до груді, бо пізнє прикладення (на другу добу, як це робили раніше) призводить до голодування дитини та до різкого зниження ваги на протязі першого тижня.
Новонароджену дитину слід прикладати до груді кожні 3 години, разом 7 разів на добу. Від 12 годин ночі до 6 годин ранку дитину не можна годувати, щоб дати відпочинок шлунку. Годувати дитину слід в строго визначені години (о 6-й, 9-й, 12-й, 15-й, 18-й 21-й і 24-й годині); різниця має бути не більше 10 або 15 хвилин до або після призначеного строку. Якщо дитина спить, її треба обережно розгорнути, перекласти в суху пелюшку і прикласти до груді. Годування в середньому триває 20—ЗО хвилин, але не слід забувати, що кволі діти висисають потрібну кількість молока тільки за півгодини, а міцні діти насичуються в 5—10 хвилин. Не треба давати дитині спати біля груді, її треба злегка поплескати і примушувати ссати.
Після годування дитину треба обережно покласти в ліжко, але не носити і не трясти, щоб вона не зригувала. Після 2—3 місяців дитину можна годувати через 3'/2 години (6' разів), а після 5 місяців — через 4 години (5 разів — о 6-й, 10-й, 14-й, 18-й і 20-й годині).
Жінка в середньому щодня може дати 1—2 літри молока. Необхідно пам'ятати, що дитина кожний раз висисає неоднакову кількість молока: ранком більше, а вдень менше. Тому судити про кількість молока у матері треба не на підставі одноразового зважування дитини до і після годування, а тільки на підставі зважувань на протязі цілого дня. Середня добова кількість молока, яку висисає дитина, така: у віці 2 тижнів — 500 мл, в 1 місяць— 600 мл, в 1'/2 місяця — 700 мл, в 2 місяці — 800 мл, в З місяці — 900 мл, після 5 місяців — 1 літр. Більше 1 літра молока, особливо коров'ячого, дитині давати не можна, незалежно від віку. Кількість щодня висисуваного дитиною молока дорівнює спочатку 1/5—1/6 її ваги, а в другій чверті року — 1/7 ваги. Добова кількість калорій на 1 кг ваги в першу чверть року життя дитини дорівнює 120, в другу чверть—110, у третю й четверту — 100. Літр жіночого молока містить близько 700 калорій. Деякі діти вже з другого місяця життя починають висисати 800 мл молока.
Кожний раз дитині треба давати тільки одну грудь. Перед годуванням дитини молоко не слід зціджувати, а після годування, якщо дитина квола, зцідити не висисане дитиною молоко в чашку, попереду сполоснувши ЇЇ кип'ятком, і давати дитині з ложечки. Якщо у матері мало молока, то вона може давати дитині в одне годування обидві груді, попереду зцідивши все молоко, що залишилося, з першої груді, і тільки після цього прикласти дитину до другої груді. Зціджене з обох грудей молоко дається дитині з ложечки після годування. Коли молочна залоза не буде кожен раз спорожнюватися до кінця, то кількість молока буде все більше й більше зменшуватися.
Як налагодити годування дитини після закінчення відпустки матері і повернення її на виробництво? Восьмигодинний робочий день в Радянському Союзі з встановленими законом перервами для годування дитини дає матері цілковиту можливість продов-жувати годувати дитину тільки груддю. Необхідно утримуватися від раннього прикорму, а при недостачі у матері молока призначати молочні суміші. Якщо на підприємстві є ясла, то мати приходить туди годувати дитину через кожні 3—3'/2 години. Якщо дитина залишається вдома, і мати не може приходити її годувати, то вона повинна залишити зціджене грудне молоко в чисто вимитій гарячою водою пляшечці, заткнутій ватою. Мати може починати зціджувати молоко вже напередодні з вечора і зберігати його в холодному місці, наприклад, між вікнами, а влітку на льодовні або в холодній воді, яку треба змінювати • щогодини.
Якщо у матері не вистачає власного молока, то можна його здержувати з пунктів для збирання жіночого молока при консультації або у інших жінок-годувальниць, причому в останньому разі молоко треба один раз прокип'ятити і тільки тоді давати дитині.
Іноді в дитячих лікувальних закладах користуються для готування грудних дітей молоком матері або якої-небудь іншої жінки, яке вони зціджують вдома. В таких випадках необхідно, приймаючи молоко, кожний раз досліджувати його, щоб не давати дитині фальсифікованого молока, розведеного коров'ячим. Для цієї мети необхідно перед кип'ятінням його провести таке дослідження: 1) визначити питому вагу (щоб виявити розведеній молока водою); 2) до 5 мл досліджуваного молока давати 2 каплі розчину нейтральроту (1 : 1000) в 0,85% розчині кухонної солі. Чисте, не змішане грудне молоко, забарвлюється в оранжевий колір; фіолетове забарвлення вказує на додавання до жіночого молока коров'ячого.
Як організувати годування при багатоплідній вагітності при двійнятах і трійнятах? При двійнятах у матері часто вистачає молока для обох дітей, причому вона годує спочатку одну дитину з одної груді, а потім другу з другої. Така жінка повинна пити за день близько 3 літрів рідини. Якщо молока у неї не вистачає, то більш слаба дитина залишається на самому материнському годуванні, а більш сильній дитині дають докорм — грудне або коров'яче молоко. При трійнятах звичайно прикладають двох дітей до груді, а третьому дають пляшечку із зцідженим грудним молоком годувальниці або з молочною сумішшю; кожен раз додержують черговості дітей.
Грудне молоко — це повноцінне харчування на протязі перших 6 місяців життя дитини. Грудне вигодовування без докорму коров'ячим молоком в цьому періоді має величезне значення для запобігання дитячим поносам та для зниження дитячої смертності. Цілком безпідставним при наявності достатньої кількості грудного молока є ранній прикорм — з 3—4 місяців і навіть раніше. При гіпогалактії слід удаватися до докорму перші 5—б місяців звичайними молочними сумішами. З трьох місяців треба давати дитині фруктовий або овочевий сік (чорносмородиновий, мандаринний, апельсинний, томатний, морквяний, вишневий), причому плоди і овочі необхідно перед тим як вижимати сік, обдати гарячою перевареною водою. Сік дають дитині по 1 чайній ложці 3 рази на день на протязі першого півріччя і по 1 столовій ложці 3 рази на день на протязі другого півріччя. Сік підсолоджують цукровим сиропом до смаку. При появі понесу соків давати не можна. Давати їх починають дуже обережно, щоб не викликати поносу. Починаючи з 5 місяців, дитині дають перед годуванням груддю фруктовий кисіль — від 1 чайної ложки до 6 столових ложок 2 рази на день.
У 6 місяців одне грудне годування о 2-й годині дня замінюється манною кашею, причому в 1-й день дається 'А склянки каші і грудь, у 2-й день — '/2 склянки каші, в 3-й — 3Л склянки, в 4-й день — повну склянку каші, а грудь вже не дається. Рідку кашу поступово замінюють більш густою, і до 7 місяців дитина одержує замість однієї чайної ложки круп на склянку каші столову ложку.
Починаючи з 7-місячного віку, дитині призначають овочеве пюре з різних овочів з молоком, маслом і цукром від однієї чайної ложки до 3 столових ложок на день. З 8 місяців одне грудне годування замінюється коров'ячим молоком з розмоченим білим хлібом і, крім того, призначається замість манної каші протерта гречана або вівсяна каша.
З 9 місяців дитині призначають півсклянки (100 г) м'ясного або овочевого бульйону з протертими овочами і з хлібом. Якщо є особливі показання, то бульйон призначається і раніше. Крім того, з 9 місяців ще одне годування груддю замінюється коров'ячим молоком або кофе із злаків на молоці.
Після року дитину відлучають від груді, причому ніколи не слід робити це влітку та під час хвороби дитини, щоб уникнути поносу. Коли дитина слаба, то бажано продовжувати одно-два; годування груддю і після року при правильному прикормі. Годування груддю на другому році життя дитини не спричиняє, шкоди при умові повноцінного прикорму кашами, овочами, фруктовими соками і т. п. Годування дитини до року тільки груддю-може призвести до розвитку у неї недокрів'я внаслідок недостатнього вмісту заліза в жіночому молоці.
У деяких закладах для грудних дітей є годувальниці, які живуть із своїми Дітьми і зціджують щодня до 1 літра і більш грудного молока для хворих грудних дітей. До вступу в дитячий заклад годувальниць обслідують на туберкульоз і сифіліс. Зціджуване ними молоко після дослідження дається дітям сирим.. Вік дитини годувальниці не має значення.
Змішане вигодовування. Раніше ніж призначати докорм, слід добитися збільшення кількості грудного молока у матері. Для цього мати повинна зціджувати молоко після годування, вживати! достатню кількість рідини, спати достатню кількість годин і ко-ристуватися свіжим повітрям. Якщо всі ці заходи не дають належного ефекту, то переходять до змішаного вигодовування дитини.
Найкраще давати дитині грудне молоко з пунктів по збиранню жіночого молока при консультації або від будь-якої жінки при обов'язковій умові кип'ятіння молока. Тільки при неможливості дістати жіноче молоко, призначають звичайні суміші коров'ячого молока для даного віку дитини, але ні в якому разі не кашу, яку можна давати тільки з 5—6 місяців. Коров'яче молоко призначається як добавка після кожного годування груддю, причому-кількість молока, необхідну для докорму дитини, визначає лікар консультації. З цією метою зважують дитину до і після годування груддю, щоб дізнатися, яку кількість молоку дитина може одержати з груді матері.
Розрахунок потрібної кількості молока на одне годування визначають, виходячи з віку й ваги дитини. Зважувати дитину для визначення кількості докорму треба не один раз, а декілька (2—3 рази). В деяких випадках, особливо коли матері доводиться виходити на роботу, 1—3 годування груддю при недостачі у неї молока замінюють певною кількістю суміші з коров'ячого молока.
Призначаючи змішане вигодовування, необхідно пам'ятати, що дитина часто з більшою охотою ссе крізь соску, бо з пляшечки ссати багато легше, ніж з груді, особливо коли отвір у сосці великий. Тому треба розжареною голкою зробити маленький отвір у сосці, щоб дитині було так само важко ссати з пляшечки, як і з груді, інакше дитина відучується ссати грудь, кількість молока в груді зменшується, і доводиться поступово переводити дитину на штучне вигодовування, що при відсутності хорошого коров'ячого молока може призвести до тяжкого захворювання. Якщо у матері вистачає молока на одне або два годування, то вона прикладає дитину до груді перед кожним годуванням коров'ячим молоком, бо навіть невелика кількість грудного молока має важливе значення для правильного розвитку дитини,
Штучне вигодовування. Молоко тварин значно відрізняється своїм складом від жіночого молока. Крім того, молоко тварин під час доїння і після нього значно забруднюється, його треба кип'ятити, а під час кип'ятіння руйнується ряд цінних складових речовин (вітаміни, ферменти). Годування сирим коров'ячим молоком так само не дало хороших результатів. Сторонній білок, велика кількість казеїну, а також солей, інше співвідношення ферментів і вітамінів, можливість забруднення під час доїння, зміна молока при кип'ятінні — все це, здається, є причиною поганих результатів, одержаних при штучному вигодовуванні у 35% дітей. Годування цільним кип'яченим молоком у першому півріччі життя дитини так само виявилось непридатним для більшої частини дітей. З усіх видів молока найбільш задовільним виявилося коров'яче молоко.
У тих місцевостях, де поширено вживання в їжу молока кіз (на півдні), можна користуватися для вигодовування дітей і козячим молоком при умові правильного догляду і раціонального годування кіз.
Твердження головним чином іноземних авторів, що начебто від годування дітей козячим молоком у них розвивається недокрів'я, при перевірці радянськими авторами виявилося неправильним.
Недокрів'я може розвинутися тільки в тому разі, якщо дитина в такому віці, коли вона повинна вже одержувати різноманітну їжу, вживає саме тільки козяче молоко. Таке саме недокрів'я може розвинутися у дитини від годування виключно самим коров'ячим молоком і навіть грудним жіночим молоком у : віці, коли вона вже повинна одержувати прикорм.
Для вигодовування грудних дітей у містах, промислових центрах та в радгоспах слід вживати так зване гарантоване дитяче молоко, яке відповідає таким вимогам: 1) молоко має надходити з радгоспу, який перебуває під спостереженням ветеринарного лікаря, санітарного лікаря і лікаря-педіатра; 2) після доїння молоко слід фільтрувати, охолоджувати, пастеризувати і відправляти в місто вночі у вагонах-льодовнях або в автомобілях; 3) треба, щоб з моменту доїння до попадання молока на молочну кухню пройшло якомога менше часу; 4) молоко в молочній кухні треба зараз же профільтрувати, визначити кислотність, кількість жиру і питому вагу і негайно здати його в обробку; 5) молоко для дітей не повинно містити в собі більш 15000 бактерій в одному мілілітрі, не більше 8° кислотності за Сокслетом (титрування n/4 лугом) і не повинно зсідатися при додаванні подвійної кількості 68° спирту; 6) молоко і молочні суміші слід розливати в окремі пляшечки, затикати ватою або фарфоровою пробкою і ставити в стерилізатор або в каструлю з холодною водою, далі доводити воду до кипіння і кип’ятити в цій воді молоко на протязі 5 хвилин з моменту закипання "води; 7) коли закінчиться кип'ятіння, молоко слід охолодити в холодній воді і зберігати на льодовні; молоко слід видавати матерям по змозі зараз же після охолодження, причому вдома рекомендується зберігати його на льодовні або в холодній воді, яку треба змінювати щогодини. Охолоджувати молоко треба тому, що під час кип'ятіння убиваються тільки бактерії, а спори залишаються; якщо молоко залишається теплим, то із спор розвиваються бактерії, які починають розкладати складові частини молока.
У колгоспах можна користуватися молоком від своєї корови, а при усуспільненому стаді необхідно виділяти деяку кількість корів для постачання молока дітям, причому слід додержуватися всіх поданих вище вимог.
Якщо дитина від народження позбавлена грудного молока, то вже через 6—12 годин їй призначають розведене пополам коров’яче молоко. Молоко розводять рисовим, ячмінним або вівсяним відваром, причому до нього додають 5% цукру. Число годувань і добова кількість суміші такі самі, як і при грудному годуванні. Коли дитині мине місяць, то їй дають уже 2/3 молока і '/з відвару.
Через те, що при годуванні коров'ячим молоком дуже часто розвивається рахіт, то з 2 місяців, крім фруктового соку, дитині призначають ще з профілактичною метою риб'ячий жир: починають з однієї каплі 2 рази на день і доводять до 1 чайної ложки 2 рази на день, додаючи кожний день по 1 каплі. При поносі риб'ячий жир припиняють давати. Далі прикорм дають так само, як і при грудному вигодовуванні.
Зазначений вище простий спосіб вигодовування дитини звичайними сумішами коров'ячого молока з відваром легко провести і при будь-яких умовах, і він дає задовільні результати. Отже нема ніякої необхідності з самого початку застосовувати складні суміші, які тепер призначаються значно рідше.
Якщо дитина при вигодовуванні звичайними сумішами розвивається погано, то їй замість звичайних сумішей дають 1—2 ,пляшечки розведеного кефіру, або призначають підкислені молочною кислотою прості суміші, або ж дають протертий сир у рисовому відварі (1 чайна ложка—1 столова ложка на день), або, нарешті, додають до звичайної суміші білковий препарат плазмон у кількості 1—2 чайних ложок на день на протязі 1 — 2 місяців.
Плазмон розмішують у 2 столових ложках суміші, дають закипіти один раз і додають у пляшечку із сумішшю.
Іноді дитина починає добре розвиватися при заміні звичайних сумішей 1—2 пляшечками жирної суміші.
Спочатку ці суміші дають обережно — не більш 50 мл на добу; додаючи по 50 мл на день, доходять до 1—2 пляшечок на добу. Треба уникати призначення жирних сумішей влітку в спеку, бо вони в цей час погано переносяться дитиною і легко можуть спричинити їй тяжкий розлад травлення. При схильності дитини до поносів доводиться іноді призначати на декілька тижнів білкове молоко.
В табл. 6 і 7 подані прикладні схеми вигодовування грудних дітей, а в табл. 8 — склад і калорійність сумішей.